A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Божківська початкова школа Кролевецької міської ради
Сумська область

Леся Українка

Дата: 12.01.2020 00:15
Кількість переглядів: 1483

Тема: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси.

 

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки, викликати

 інтерес до творів письменниці, захоплення великою силою волі поетеси. Розвивати увагу,  зв’язне мовлення, логічне мислення, самостійність, естетичні смаки, інтерес до книги. Виховувати любов до рідного слова, історичних надбань українського народу, традицій, стійкість у життєвих труднощах, цілеспрямованість, прагнення до самоосвіти.

 

Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка творів поетеси, вишиванка, квіти,

 словники, символічне дерево життя і творчості письменниці, вінок пам’яті Лесі Українки, епіграфи, мультимедія, картки-опори.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Девіз: «Хто вам сказав, що я слабка,

Що я  корюся долі..»

 

Хід уроку.

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

- Готуючись до сьогоднішнього уроку, я пригадала своє дитинство, як  ходила до дитячого садка, а там ми разом із вихователькою хором вчили віршик. Я й донині пам’ятаю його. Послухайте уважно і скажіть, хто автор цих чудових рядків:

«Мамо, іде вже зима.

Снігом травицю вкриває.

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина 

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина.

- Як називається ця поезія та хто її написав?

- Звичайно, Леся Українка.

- Подумайте і скажіть, чому ж мені пригадалася ця поезія? Про кого піде мова на нашому уроці?

 

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Ми сьогодні з вами

Поведемо мову

Про чудову жінку,

Всім людям відому.

Оце перед вами,

У квітах барвінку,

Наша поетеса –

Леся Українка.

- Тема нашого уроку – «Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси».

Завдання уроку: 

                       Відкриймо її серце відверте і чисте,

                      Відкриймо її душу не заспану,

                      Вчитаймось в Лесине слово іскристе

                      Очима живими та ясними.

 

ІV. Перевірка домашнього завдання.

- Вдома ви самостійно займалися пошуковою роботою, досліджували життєвий шлях Лесі Українки.

У кожного з вас на парті лежать сигнальні картки червоного і жовтого кольору. 

Хто не готовий до уроку, той піднімає картку червоного кольору, хто виконав домашнє завдання – жовтого.

- Оцініть на даний момент вашу готовність до уроку за даною темою за допомогою значків

! – все знаю про Лесю Українку

?- над темою треба попрацювати.

- Сьогодні ми проведемо урок незвичайний – урок-інтерв’ю.

Всі ви дивитесь телевізор, пізнавальні передачі. А зараз спробуємо самі зняти телепередачу про Лесю Українку. 

Вдома ви самостійно опрацювали біографію поетеси, склали та записали в зошити запитання за життєвим і творчим шляхом Лесі. Отож, всі учні класу, крім …, на нашому уроці будуть виконувати роль кореспондентів ( журналістів), а уявить себе  в ролі  Лесі Українки …., вона ж спробує розповісти про себе, як про поетесу,  та дасть відповідь на всі поставлені питання за життєписом письменниці. До складу знімальної групи входять… ( отримують відеокамеру). Ведучою передачі буду я – вчитель української мови та літератури Дуброва Наталія Григорівна.

 -Починаємо знімати телепередачу « Видатні імена». Всі готові?

 Слово вчителя( через діапроектор міні-відеофільм під музику. На фоні музики вчитель говорить)

- В історії кожного народу є славні імена які становлять його велич. Гордістю України Є слабка за здоров'ям , але сильна духом жінка , дочка Прометея Леся Українка. Хотілося більше дізнатися про цю   легендарну жінку. Тож запрошуємо її у нашу студію. ( Учениця, яка виконує роль Лесі Українки, виходить і сідає за столик).

До вашої уваги інтерв’ю, яке проллє  світло на сторінки  життя письменниці.

(Учні-кореспонденти по черзі задають питання типу: «Скажіть, будь ласка, Леся Українка – це Ваше справжнє прізвище?», «Де і коли Ви народилися?» і т. д.).

- Лесе Українко, будь ласка, розкажіть нам більш детально про свій життєвий і творчий шлях.

- До вашої уваги була представлена телепередача «Видатні імена». Свої відгуки, думки та враження просимо надсилати за адресою:

 

Червоноранківський НВК,

кабінет української мови та літератури,

Дуброві Наталії Григорівні.

 

Дякуємо за увагу.

 

V. Сприйняття і засвоєння  навчального матеріалу.

Робота з виставкою книг.

- Зверніть увагу на  виставку. Хто автор цих книжок? (На виставці представлені твори Лесі Українки, словники, вишиванка, підручник з історії, конвалії, вишитий рушник, «Кобзар» Т.Г. Шевченка,фарби, нотний зошит).

- На нашій виставці представлена мізерна частина творів, яка належить перу Лесі Українки. Поетеса залишила після себе вагомий літературний спадок. Мені дуже хотілося, щоб ви після уроку взяли книги письменниці, прочитали їх, а потім поділилися враженнями.

- Погляньте уважно ні предмети , які знаходяться на нашій виставці , та спробуйте пояснити ,яке вони мають відношення до нашої поетеси.

Асоціації

- Як ви думаєте, чому на виставці знаходяться словники?

- Леся Українка, дарма, що не ходила до школи, але  змогла вивчити 13 мов, вільно ними володіла, навіть перекладала твори зарубіжних письменників.

- Можливо, хтось здогадався, чому тут знаходиться «Кобзар» Т.Г. Шевченка? Вишитий рушник?

- Леся Українка захоплювалася творами Т. Шевченка, вважала його своїм вчителем. Взагалі, у родині Косачів поважали Т. Шевченка, часто вечорами влаштовували Шевченківські читання. Навіть Леся Українка разом з матір’ю вишила рушник і подарувала його у музей Т.Г. Шевченка, який знаходиться у Каневі.

- А чому тут присутня вишиванка, як ви гадаєте?

- Письменниця любила вишивати. Цьому ремеслу її навчила мати – Олена Пчілка. Леся у 6 років вишила своєму батьку сорочку.

- Що це за квіти? Чому вони тут?

- Конвалії – це улюблені квіти поетеси. Вона навіть написала вірш про них, ця поезія так і називається «Конвалія».

- Чому на виставці присутній підручник з історії? 

- Леся Українка , коли її брат пішов до школи і почав вивчати історію, вивчала цей предмет разом з ним., але вона вивчала її поглиблено. Невдовзі склала свій власний підручник з історії для своїх молодших братів та сестер.

- Нотний зошит? 

- Леся дуже любила грати на фортепіано. Коли їй виповнилося 12 років, у Києві прооперували ліву руку, що позбавило можливості грати на музичному інструменті. Про це вона напише у вірші «До мого фортепіано».

- Альбом, фарби?

- Гарно малювала. Ось малюнок, створений власноруч письменницею.

Перегляд відео презентації.

- Ви гарно справились із домашнім завданням – дослідили життєвий шлях Лесі Українки. Ми зняли фільм про геніальну поетесу, можливо, його покажуть на телеканалі 1+1.

А зараз я пропоную переглянути невеликий відеофільм, який доповнить ваші знання про поетесу.

Розповідь учителя.

- У сім’ї Косачів було 6 дітей. Найбільше товаришувала Леся із старшим братом Михайлом та молодшою сестрою Ольгою. «Мише лося» - так називали у сім’ї Михайлика і Лесю, бо вони були нерозлийвода. 

У 4 роки дівчинка самотужки навчилася читати, у 6 – декламувала напам’ять вірші, а у 9 – написала свій перший власний вірш «Надія», який присвятила своїй тітці. У 12 років починає вивчати іноземні мови і вивчила їх аж 13. 

Мати Лесі Українки – Олена Пчілка – прищеплювала дітям любов до рідної мови, культури. Незважаючи на Емський указ (1773 р.) , Олена Пчілка навчала дітей української мови, у сім’ї говорили тільки тільки українською.

У 13 років Леся надрукувала свій перший вірш («Конвалія») у журналі і вперше підписала псевдонімом Леся Українка. Такий псевдонім запропонувала поетесі взяти її мати – Олена Пчілка.

У 10 років на Водохреща в м. Луцьку Леся застудилася. Внаслідок сильної простуди розвинувся туберкульоз кісток. Спершу він уразив ногу, потім руку. Далі хвороба перекинулась на легені, а ще пізніше  - на нирки. Але Леся не здавалася:

Хто вам сказав, що я слабка, 

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

Чи пісня й думка кволі?

Жила Леся і невтомно працювала, наперекір усьому.

 Кохання в житті Лесі Українки.

- Впевнена, що всіх вас цікавить особисте життя письменниці. Ви зараз знаходитесь у такому віці, коли приходить перше кохання. Чи приходило кохання до Лесі, чи знайомі були їй такі почуття?

Робота з текстом

- У кожного з вас на парті лежить вірш Лесі Українки «Так прожила я цілу довгу зиму…». Уважно послухайте його і скажіть, яке враження він на вас справив.

- Випишіть з даного вірша дієслова. 

- Зачитайте дієслова. Чи можна настрій вірша визначити за дієсловами?

- Який настрій передано у цій поезії?

- Чи знаєте ви, кому присвятила поетеса цей вірш?

Серед поезій Лесі Українки є багато віршів, які належать до інтимної лірики. Людина, яка не закохувалася, яка не звідала почуття кохання, не змогла б написати такі вірші, так щиро передати трепетні почуття. Тож і наша Леся була закохана.

Є серед інтимної лірики низка віршів( «Як я умру..», « Так прожила я цілу довгу зиму», « Не дорікати слово я дала…»), звернених до Нестора Гамбарашвілі, стосунки яких були «більш, ніж дружніми». Про це свідчила і Ольга Петрівна Косач (сестра Лесі).

Нестор Гамбарашвілі був ровесником Лариси Косач. За участь у студентському русі в 1894 р. його виключили з Московського університету. Нестор продовжив навчання у Києві. У 1895 р. знімав кімнату у Косачів. Леся тоді щойно повернулася з Болгарії.

Леся Українка давала Несторові уроки французької мови, він її вчив грузинської.

Грузія викликала в дівчини щирий інтерес. Розмови про Грузію будили думки про долю рідного краю. Влітку 1896 р., проводжаючи Нестора на канікули  в Горі, Леся попросила привезти їй з Грузії кинджал – « як емблему для боротьби з ненависним ворогом…» Він виконав це прохання.

Протягом літа вони писали один одному. Проте всі Лесині листи зникнуть згодом без сліду.

1897 р. почався для неї різким загостренням хвороби. Боротися з недугою подалася в Ялту. Там, отримавши якогось чергового листа від матері, дізналася про одруження Нестора Гамбарашвілі.

« Дуже сумно мені те, що ти пишеш мені про Гамбарова… привітай його від мене, як побачиш, конечне, скажи, що я часто згадую його, а що я йому не пишу, то се, певне, його не здивує…».

- Це рядки з Лесиного листа-відповіді. Чується в них ледь стримана гіркота, хоча, напевно, Несторове рішення не було для неї цілковитою несподіванкою. Адже ще в лютому на папір лягли слова: « Не дорікати слово я дала…»

Не дорікати слово я дала,

І в відповідь на тяжку постанову

Ти дав колючу гілочку тернову, 

Без жаху я в вінок її вплела,

Рясніше став колючий мій вінок…

Дарма, я знала се ! Тоді ще, як приймала

Від тебе зброю, що сріблом сіяла,

 я в серце прийняла безжалісний клинок.

Тепер мені не жаль ні мук, ні крові,

Готова я приймать і рани, і терни

За марні мрії, за святії сни

Пречистого братерства і любові.

 

- У житті Лесі Українки була ще одна людина, про яку ми знаємо дуже мало, але вона стільки важила в житті поетеси.

Робота з віршем «Твої листи завжди пахнуть зів' ялими трояндами»

Виписати іменники з поезії. Визначити настрій, почуття за іменниками.

Виразне читання цього вірша.

 

(Відео про кохання Лесі і Сергія або розповідь учителя)

- Доля подарувала їм зустріч улітку 1897 р. в передмісті Ялти Чукурларі, де поетеса тоді лікувалася. Ця зустріч могла б так і залишитись випадковою, якби не спільна справа, що згодом об’єднала цих людей, і взаємна симпатія, яку породило це спілкування, крім того, їх об’єднала спільна хвороба – туберкульоз.

Сергій Мержинський прийшов тоді до Лесі Українки за проханням і рекомендаціями свого київського друга.

Здається, ці люди не могли не зустрітися, не могли не стати ідейними побратимами. Знайомство досить швидко переросло у велику дружбу. Лариса Петрівна і Сергій Костянтинович постійно листувалися, досить часто вони зустрічалися.

Сергій Мержинський проводив свої відпустки у Косачів, неодноразово бувала Леся Українка у свого друга у Мінську.

Стан здоров’я Сергія Мержинського погіршав. І ось, отримавши листа від відомого мінського лікаря про тяжкий стан здоров’я товариша, письменниця у вересні 1900 р. знову поспішає до Мінська, де консультується з лікарем, робить запити до кращих санаторіїв та курортів у пошуках порятунку.

З листа Лесі Українки до сестри Ольги:

« Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні. Звичайно, їду. Здається, мені прийдеться цей рік чимало енергії вжити, але се нічого, коли мета ясною стоїть, то й енергію знайти не трудно. Як би там не віднеслись до мене всі інші, але я певна, що ти і Міша будете мене завжди розуміти і підтримувати, і се мені багато значить».

Між Лесею і Сергієм стали його родичі. Та й Олена Пчілка відмовляла доньку – як-не-як, а в Сергія сухоти.

Сергій Костянтинович у день від’їзду Лесі  взяв з неї слово, що тепер вона приїде до нього тільки на прощання. Це пообіцяти Леся не може. І 7 січня 1901 р. знову приїздить до Мінська, щоб доглянути смертельно хворого друга.

Все, все покинуть, до тебе полинуть,

Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій згублений світе!

Стать над тобою і кликнуть до бою

Злую мару, що тебе забирає,

Взяв тебе в бою чи вмерти з тобою,

З нами хай щастя і горе вмирає.

Вона вдень і вночі сидить біля його ліжка, на його прохання читає книжки і листи, грає на фортепіано, розмовляє:- часто говорить одна, а він жестами, очима відповідає їй. Поруч з ліжком хворого Леся багато працює. А нещастя насувалося невідступно і невблаганно, хвороба С. Мержинського – відкрита форма легеневого туберкульозу – прогресувала.

18 січня( за іншими даними в ніч з 14 на 15 лютого) після одного з найтяжчих нападів хвороби, коли Сергій Костянтинович забувся у тяжкому сні, а Леся Українка вже не могла заснути, протягом ночі написала поему «Одержима».

Ще коли Сергій Мержинський був живий, вона , передчуваючи довічну розлуку, написала рядки про плющ, який міцно обнімає листям руїну, боронить її від негоди.  7 червня 19001 р. написала 3 вірші, у яких запікся біль щойно пережитої драми («Уста говорять: «Він навіки згинув!», « Ти не хотів мене взати , полишив мене тут на сторожі», « Квіток, квіток, як можна більше квітів…»).

3 березня 1901 р. Сергія Мержинського не стало. 16 березня Леся Українка збирається відвідати Мінськ з метою впровадження могили померлого друга, але різке погіршення власного здоров’я, інші обставини не дали їй змоги здійснити цей намір.

 

Бесіда з учнями.

 

- Як ви думаєте, чому Лариса Петрівна Косач взяла собі псевдонім «Українка»?

- Чи відповідав обраний псевдонім її натурі, її діяльності? Доведіть.

- Скласти психологічний портрет письменниці

 

Слово вчителя.

- Дійсно, Леся Українка була патріотом своєї держави, вона любила свою Україну, свій рідний край. Переконалися ми в цьому на уроках української літератури у 5,6,7,8 класах, коли вивчали творчість письменниці.

 

Плетіння вінка.

- Леся була справжньою українкою. Їй до вподоби був український костюм, вишиванка, вінок. На багатьох фотографіях ми бачимо поетесу у вишиванці, вінку.(Фото на дошці.) А ще Леся з дитинства любила квіти, любила плести віночки і прикрашати ними свою голівку. Вважалося, що віночок може захистити молоду дівчину. У ньому кожна квітка, ніби оберіг від лиха, від нечистої сили, щось символізує.

Давайте і ми з вами сплетемо віночок пам’яті Лесі Українки ( Вчитель роздає квіти, діти починають плести, а учитель пояснює у цей час, що символізує кожна квітка).

 

- Вплетемо до віночка ромашки – символ миру і кохання. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забирав багато життів, надто молодих, зокрема і Лесине. Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом, і його емблемою була ромашка.

 

- Вплетемо волошки. Волошки – символ вірності і постійності. Ще їх вважають царськими.

 

- Вплетемо барвінок. Існує така легенда. Хлопець Бар полюбив дівчину Вінку. У день весілля відьма окропила їх чорним зіллям, і молодята зникли. Матері скропили землю сльозами, і незабаром з’явилися квіти, які й назвали барвінок. З того часу люди барвінок вважають символом життя, пам’яті, вдячності.

 

- Вплетемо безсмертник. Він тому так і називається, що людям здоров’я дарує. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це символ безсмертя.

 

- Вплетемо любисток – символ любові, відданості.

 

- Вплетемо конвалії. Здається, ця квітка виточена руками лісових гномів. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності.

 

- Мак – символ печалі й туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.

 

Узагальнююча бесіда.

- Діти, погляньте на символічне дерево життя і творчості поетеси.

Що означають ті дати, які написані на цих листочках. (На дошці висить символічне дерево життя і творчості лесі Українки, на ньому написані дати 42, 1871, 4, 1913, 1880,13,1875. Діти пояснюють значення кожного числа).

Підсумок уроку.

Безперечно, її життя можна без перебільшення назвати подвигом. Її поезія злинула над Україною крицево і ніжно-трепетно. І.Франко писав у статті про Лесю Українку: „ Від часу Шевченкового „ Поховайте та вставайте, кайдани порвіте “ Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини “. Кажуть, що талановиті люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Сподіваюсь, Леся Українка залишить свій слід у ваших серцях.

- Багато письменників присвячували свої вірші Лесі Українці, захоплювались її творчістю, мужністю, стійкістю.

І хоча Лесі вже давно нема в живих, але її твори будуть вічно жити, бо, як говорить у своєму вірші Олена Журлива:

Видатні поети ніколи не залишають нас.

Вони відходять у безсмертя.

Не стерлась райдужна сторінка,

Не вмерла пісня лісова,

Безсмертна Леся Українка

Була і є, повік жива.

Домашнє завдання.

 

- Самостійно скласти вірш про Лесю Українку(за бажанням), створити рекламу на книги Лесі Українки або скласти кросворд за життєвим і творчим шляхом поетеси.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень