A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Божківський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІI ступенів - дошкільний навчальний заклад"
Кролевецької районної ради Сумської області

Весілля

Дата: 09.01.2020 21:41
Кількість переглядів: 37

Весільні прикмети

Якщо у день весілля зранку йде дощ, вважалося, що молодий і молода будуть часто плакати, нарікати на своє подружнє життя ; молодий буде плаксивим; молодий стане п’яницею і молода буде проливати сльози, як дощ. Коли ж у цей день сонце – життя молодят буде світле, веселе, сонячне.

Якщо під час весілля молодята побачать сажотруса або цигана – їхнє родинне життя буде мирним і щасливим.

Якщо на весіллі якась пара випадково сяде на те місце, де щойно сиділи молодята, треба, щоб ці двоє поцілувалися, бо інакше заберуть щастя від молодят.

Якщо під час танцю молодої у боярина випаде миска з грішми (у яку складають «відкупне») і вона не розіб’ється – молодята будуть бездітними. Коли ж миска розіб’ється: на скільки шматочків розлетиться  - стільки буде у них діточок. Іноді беруть до уваги й кількість купок грошей на долівці (підлозі).

Є інший варіант. Миску з грішми, «затанцьованими» молодою, підносять до молодої, коли її посвячують у невістки. Гроші всипають їй на коліна у плаття, а миску кидають на долівку, щоб розбити на щастя. Далі – як вище.

Якщо у день весілля по сусідству хтось помре – у молодят буде важке подружнє життя; якщо в той день мрець не по сусідству, але десь у селі (чи неподалік) – чекай напасті: хтось із близьких незабаром захворіє або ж і самі молодята нездужатимуть.

Якщо під час весілля боярин-староста випадково торкнеться своєю корогвою до плеча котроїсь дружки чи котрогось дружби – та дівчина чи той хлопець невдовзі буде справляти своє власне весілля.

Якщо між гостями виникла бійка чи сварка – значить між молодими теж не буде  ладу. 

Кінь упав на коліна – недобра прикмета.

Особливого значення набувало випікання короваю, за ним спостерігали і прогнозували майбутнє сім'ї: як він сходить, як випікається, хто його місив.

Готуючись до весілля, пекли калач, верченик, сплетений кільцем: «Верченичок із мучиці – молодому й молодиці!», який потім вішали під ікону, над місцем, де сидітимуть молоді після вінчання. Якщо верченик упав під час танцю молодої – погана прикмета: шлюб невдовзі розпадеться. Якщо верченик розламався ще в церкві або при виході з неї, - хтось із подружжя скоро помре.

А щоб не наврочити молодим, вважали: не можна у день весілля проходити між молодими: будуть жити погано й невдовзі розлучаться; якщо у селі або десь поруч кілька весіль – їх молодятам не можна бачитися, бо не будуть щасливими, а якщо вже побачаться, сказати: «Тьху, тьху, тьху, нівроку!» і побажати: «Все в Божій власті, хай захистить од напасті як нас, так і вас!»

Приповідки:

День – весілля, три – похмілля.

Не біда, що жениться Михаль, - дівку жаль.

Така свайба була, що аж за третє село чути, як гула.

Хто молодим вінчається – скоро помочі дочекається.

Чиє весілля, того й музики.

По весіллі молодята, за старим звичаєм, вибирали місце для ліжка. Для цього до кімнати вносили кота і спостерігали, де він сяде. І там, де сидів кіт, ніколи не ставили ліжка, бо це недобре місце. Котові воно до вподоби, а для здоров'я людини – шкідливе.

Були й інші способи, наприклад, крізь обручку протягували нитку і, опустивши її у вигляді маятника, носили по кутках. Де є недобрі місця, каблучка починає хитатися або взагалі обертатися. І тут ставили, але як більше не було де, то клали під ліжко бурштин (янтар), глину або мармур. З рослин – каштан, папороть, головку часнику.

Спали головою на північ.

Ліжко молодят – розкішне й пахуче. На стіні вішали віночок із хмелю, в головах ставили букетик польових лікарських трав: чебрецю, м’яти, сухоцвіту, деревію, полину. Подушки теж вишиті квітами – оберегами. Кожному знакові зодіаку – своя квітка.

Щасливо проживши разом місяць, молодята саджали одне із дерев свого зодіаку і за тим, як воно розвивалося, судили, якою буде спільна доля.

Масивні весільні обручки – до багатства, статків.

Женитися з батьківськими обручками – повторити їхні сімейні стосунки.

Доторкнутися до обручок нареченого і нареченої на весіллі – незабаром на своєму весіллі гулятимеш.

Дати поміряти обручку – до нещасної долі.

Якщо, надягаючи обручку, наречений або наречена впускають її, - бути зраді.

Коли молодят зустрічають хлібом-сіллю, хто відірве більший шматок і з'їсть, той і буде в домі господарем.

У сніжний день весілля – до заможного, благополучного життя.

Якщо в день весілля сильний вітер – життя в молодих буде вітряним.

Якщо весілля на Масницю справляють, значить у домі завжди статок буде й веселе життя.

Для попередження можливого чарівництва під час проходження до вінця, мати нареченої або інша близька родичка зав'язує в ганчірочку голівку цибулі або часнику й кладе в кишеню нареченої.

Щоб нареченій добре жилося в заміжжі, сережки їй надягає щаслива заміжня подруга.

Якщо наречений вступив у калюжу перед будинком нареченої – жити їй із п’яницею.

Коли батьки благословляють молодих, наречений і наречена повинні стати разом на один рушник (спеціально виготовлений для цієї церемонії), щоб жили мирно з родичами й між собою.

Молодих за столом треба посадити на шубу, вивернути нагору вовною, щоб жили багато.

Монети, покладені під час весілля в чарки нареченому й нареченій, потрібно зберігати вдома під скатертиною, тоді родина буде жити багато.

Хто переступить першим поріг будинку, той і буде господарем, тому краще, якщо наречений переносить наречену через поріг на руках.

Після весілля наречена повинна зберегти фату, щоб накривати нею хвору дитину, тоді вона швидко видужає (при цьому все-таки не забудьте звернутися до лікаря).

На весіллі не дарують набори ножів і виделок, щоб не було сварок у родині.

 

 

 

 

 

 

 

 

Коровай

Це обрядовий хліб, який особливе значення має на весіллі. Його відсутність означала неповноцінність весілля, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний.

Весільний коровай випікали з кращих сортів муки, із розчинного тіста на маслі, яйцях, оздоблювали фігурками з тіста: шишками, голубками, жайворонками, квіточками тощо. Ще й досі, виготовляючи коровай, дотримуються звичаїв глибокої давнини. Посадивши коровай у піч, коровайниці піднімають до стелі діжу, танцюють із нею, співаючи величальних пісень. Навіть воду, якою коровайниці миють від тіста руки, виливають під родюче дерево, промовляючи: «Щоб вишеньки розвивалися, щоб дітоньки любувалися».

 

Коровай весільний

Інгредієнти: 8 скл. борошна, 20 г. сухих дріжджів, 100 г олії або розтопленого вершкового масла, 0,5 скл. молока, 10 яєць, 7 ст. л. цукру, 1 ч. л. солі, за бажання – терта цедра одного лимона та кориця.

 

Приготування: Дріжджі розвести в теплому молоці. Додати 1 ст. л. цукру. Розтерти цукор із жовтками (1 жовток залишити для змазування). Влити дріжджову суміш, розмішати. У велику миску насипати гіркою 7 скл. борошна та зробити заглиблення. У борошно влити масу, що вийшла, масло, збиті в піну білки й посолити. Усе добре вимісити. На стіл висипати 0,5 склянки борошна, викласти тісто з миски й місити його, підсипаючи борошно, доти, доки воно не стане гладким і не буде липнути до рук (20-30 хв.). Якщо при замісі використовувалися свіжі дріжджі, то готове тісто накрити рушником (щоб воно не висихало) і залишити на деякий час. Коли тісто підніметься, його потрібно обім'яти й дати ще раз підійти, після чого можна починати формування виробів. Якщо використовувати сухі дріжджі, то формування тіста можна починати відразу після замісу.

Від тіста відрізати 600г. Із залишку сформувати кулю і покласти на деко, застелене пергаментом. Кулю змастити водою за допомогою кондитерської щіточки. З відрізаного тіста зліпити прикраси (квіти, листочки, колоски, коси, ягідки тощо) і розташувати їх на короваї. До тіста, змазаного водою, прикраси відразу пристануть. При висиханні поверхні, потрібно її періодично зволожувати. Прикраси зверху теж слід відразу змочувати, інакше на них утвориться кірка. Готовий коровай залишити до збільшення його в 3 рази (в теплому приміщенні і при хороших дріжджах коровай виросте до закінчення його прикрашення).

Поверхню готового короваю змастити жовтком, розмішаним із ложкою води. Духовку нагріти до температури 200°С. Деко з короваєм поставити в духовку на нижній рівень. Коли верх короваю злегка зарум’яниться, духовку обережно відкрити, коровай накрити фольгою, зменшити температуру до 180°С і випікати до готовності (1,5 год). Під час випікання коровай не можна струшувати, інакше він западе. Духовку вимкнути, дверцята відкрити та злегка остудити коровай, не виймаючи з духовки (15 хв). Коровай вийняти, перекласти на блюдо, застелене паперовими серветками (інакше низ змокріє), змастити вершковим маслом або підсолодженою водою. Зверху покласти паперові серветки і обгорнути рушником.

 

 

 

 

Посаг

Посаг(придане). Кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту частину, що становила так звану скриню. Адже посаг складався з двох частин: худоби та скрині. Щодо першої, то її виділяв батько. Це худоба, певна сума грошей, клаптик землі. Але те, що входило до скрині, дівчина мала готувати собі сама або ж разом з матір'ю. скриня включала постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки, якими дівчина мала обдаровувати весільних гостей.

 

Ось приблизно який посаг мала дівчина перед заміжжям:

Шовкові платки на свято – 2

Шерстяні та прості платки -10

Очіпки – 2

Сорочки – 35

Полотно – 10 шматків

Корсетки – 4

Ватянки (спідниці) – 3

Суконні спідниці – 3

Кофти – 2

Кожушанки – 2

Запаски – 5

Пояси – 6

Чоботи чорні та кольорові – 3 пари

Рушники – 3

Килим -1

Ліжник (ковдра) – 1

Рядна -10

Подушки -4

Скриня -1

 

З худоби давали на посаг:

2-3 вівці, телицю, корову, зрідка кобилу, а ще рідше – пару волів. 

Залежно від статків посаг був або багатшим, або біднішим, але перелік мав бути саме таким, що його можна було розширювати, але в жодному разі не скорочувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Весільні рушники

                

 

 

              

                          

Весільні рушники

                      

 

 

        

 

Без родини нема щастя для людини

 

Прислів'я та приказки

 

Сім'я – то джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. Народна мудрість стверджує: « У кого сім'ї ніт – тому не милий білий світ», бо нема щастя у самотнього. Про сім'ю є приповідки:

 

Жона і я – одна сім'я.

Де в сім'ї лад, там без вад.

В сім'ї наймолодше  - найсолодше.

Сім'я без бога – убога.

 Сім'я – не церква, а люди – не ангели, усяко буває.

І кожна сім'я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо, «Без роду нема народу». Казали: «В родині все навпіл – і радість, і щастя, і горе». Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання («То не сім'я – без любові») і дитина (« То не родина, де не бігає дитина», «Одна дитина – не дитина, дві дитини – півдитини, троє дітей – ціла дитина»).

Розлучення, багатошлюбність здавна засуджувалися українцями: « Врятуй нас, Боже, од самих сімей, де твої діти і мої діти б'ють наших дітей».

 Прислів'я та приказки

Без одного Василя обійдеться весілля.

Весілля і щастя на однім коні їздять.

Вінець – дівоцтву кінець.

Дівка на порі – женихи у дворі.

Доки не поберуться – любляться, а як поберуться – судяться.

Зажурився, що рано оженився.

Коли люб – гарний шлюб.

Коли любиш - то женись, а не любиш – відчепись.

На день весілля, довіку клопоту.

На красивого чоловіка дивитися гарно, а з розумним жити легко.

Не допоможуть і чари, як хто кому не до пари.

Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім.

Одружився на скору руку, та на довгу муку.

Силою не бути милою.

Трудно силувати дівку заміж, як парубок не бере.

Хто хоче женитися, тому вже ніколи вчитися.

Як до роботи – дитина, а як заміж – дівка.

Якби не ти і не я, то не було б весілля.

 


« повернутися

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень