A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Божківський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІI ступенів - дошкільний навчальний заклад"
Кролевецької районної ради Сумської області

Конспект уроку 8 клас всесвітня історія

Дата: 03.01.2020 18:43
Кількість переглядів: 785

Тема: Московська держава за Івана IV

 

Тема: Московська держава за Івана IV.

Мета:Освітні: - ознайомити учнів із внутрішньoю та зовнішньoю політикою Івана IV;розглянути сутність опричнини та події Лівонської війни.

Розвивальні: - удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові      зв’язки;

продовжувати розвивати уміння учнів працювати з історичною картою, підручником; складати історичний портрет державного діяча.

Виховні: - виховувати серед учнів патріотизм, гуманізм та загальнолюдські цінності;виховувати в учнів інтерес до предмету.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 

План уроку

  1. Зміцнення Московського князівства за Івана IV Грозного;
  2. Реформи царя Івана IV;
  3. Опричнина та її наслідки для Росії;
  4. Зовнішня політика Івана IV.

 

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування. Технологія "незакінчені  речення":

  •   Москва була заснована……
  •   Перша літописна згадка про Москву зустрічається у…………….
  •   Московського князя, який  був вірним підданим Золотої Орди, збирав для неї данину, звали……………
  •   Московського князя, який  розбив військо Мамая на Куликовому полі, звали……
  •   Битва на Куликовому полі відбулася у ……
  •   Москва остаточно позбулася залежності від монголо-татар у……
  • Що таке феодальна роздробленість?
  • Які причини феодальної роздробленості?
  • На які князівства розпалася Київська Русь?
  • Які події відбувалися на території князівств Київської Русі в 1237 – 1241 роках?

 

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЇЇ ЗМІСТУ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. В історії Росії, мабуть, немає такої особи, про яку існують настільки суперечливі думки, як Іван Грозний. Він очолював державу 50 років. За цей час було проведено реформи апарату влади й управління, реорганізовано військо, розв’язано деякі зовнішньополітичні проблеми на Сході. Ці процеси відбувалися на фоні зміцнення самодержавної влади царя, який вів жорстоку боротьбу зі своїми противниками, посилення закріпачення селян.

Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна людина? До наших днів це питання так і залишається нерозв’язаним.

IV. Вивчення нового матеріалу

 1.     Посилення Московського князівства.

Учитель.  Значна частина земель перебувала у власності князів, бояр, монастирів, митрополита. Ці землі переходили у спадщину або могли бути продані за бажанням хазяїна. Таку землю називали вотчина. Дворяни-служиві люди- одержували землю за службу, але не розпоряджалися нею.  В XVI ст. почався етап формування єдиної держави. Цьому сприяло прагнення з боку Московського царства завоювати нові території.

       У першій половині ХVІ ст. для Московського царства були характерні такі процеси: тривало зростання території та населення; відбувалася остаточна ліквідація феодальної роздробленості; посилювалося кріпацтво; формувалося самодержавство та виникало помісне землеволодіння.

В шлюбі з Соломонією Сабуровою князь Василій ІІІ не мав дітей. А ось одруження Оленою Глинською принесло довгожданих синів. Та, на жаль, наприкінці 1533 року Василь ІІІ помирає. Таким чином, Іван ІV вступив на престол у трьохрічному віці.

Документ Ключевський про дитинство Івана

Питання до документу:

  1. Які риси характеру були притаманні юному правителю?
  2. Як змінилося життя Івана після смерті батьків?
  3. Чи можуть умови життя в дитинстві накласти відбиток на подальше життя.

На думку істориків Іван ІV був народжений, щоб правити та життя весь час вносило свої корективи.

Документ. Карамзін про виховання Івана ІV

Зміни відбулися в 1547 році

  • одруження
  • вінчання на царство:

1) уперше великий князь Московський отримав титул «цар»;

2) зрівнявся за положенням із західними правителями;

3) різко піднявся над усією російською знаттю.

Учитель.  

Складаємо історичний портрет

На дошці вміщено вислови істориків про Івана Грозного:

  • Не вимовить історик слово, щоб виправдати таку людину. (С.М.Соловйов)
  • В історії середньовічної Росії, мабуть, не було такого десятиріччя, в якому було б проведено стільки реформ, як за часів правління Обраної Ради. (В.Б.Кобрін)
  • Іван Грозний — патріот Російської землі, який на користь народу вів нещадну і справедливу боротьбу проти реакційного боярства, що стало на шлях державної зради. (Радянські історики)

Завдання:

Використовуючи наведені висловлення і текст підручника учні складають історичний портрет Івана ІV.

2.     Внутрішня політика Івана IV.Реформи

21 червня 1547 р.  відбувся пожар у Москві, що призвів до повстання. Головну силу повсталих становили "тяглі" люди, що несли основний податковий тягар. Вбивши князя Ю. Глинського, родича Івана IV, 29 червня бунтівники з'явилися в село Воробйове, де укрився Іван IV, і зажадали видачі інших Глинських. Юрбу вдалося вмовити розійтися. Ледь небезпека минула, цар наказав заарештувати головних змовників і стратити їх.

  Реформи Вибраної ради

З середини XVІ ст. починається епоха реформ.

Поступово навколо царя складається урядовий кружок (родичі царя, князі, дворяни, священики), який увійшов в історію під назвою Вибраної ради

Вибрана рада:

  • обговорювала плани державних реформ;
  • вирішувала питання зовнішньої політики;
  • впливала на формування центрального і місцевого управління.

Найбільший вплив мали Олексій Адашев, Андрій Курбський, священик Сільвестр, митрополит Макарій. Тому зміни, які сталися в середині XVІ століття ще називаються реформам Вибраної Ради.

(Учитель пояснює суть кожної реформи, а учні по ходу розповіді складають короткі тези).

Реформи:

  • скликання Земського собору.

У 1549р. був скликаний Земський собор – збори представників від бояр, вищого духівництва, земельних власників, московських купців. Земські собори розглядали найважливіші загальнодержавні питання, не обмежували владу царя, а служили опорою у проведенні зовнішньої і внутрішньої політики. У Московській державі затверджувалася станово – представницька монархія. Того ж року Іван ІV виступив на Соборі, де різко засудив боярське правління в роки, що передували початку його царювання, і закликав до об’єднання зусиль щодо зміцнення держави. Були прийняті заходи для поліпшення становища дворян: вони були звільнені від підсудності боярам – намісникам із усіх судово – адміністративних справ перейшли безпосередньо у ведення держави. Це одночасно зміцнювало царську владу і послаблювало позиції бояр – намісників.

  • укладення нового Судебника.

Новий Судебник встановлював твердий порядок суду і правління Російською державою. Влада намісників відповідно до Судебника 1550 р. була обмежена. Справи на місцях тепер розбиралися з обов’язковою участю виборного земського старости. Були скасовані податні пільги монастирів. У такий спосіб зміцнювалася централізована влада і послаблялася матеріальна база церкви. Стосовно селян була збережена стаття попереднього Судебника (1497) про Юріїв день – час переходу кріпаків від одного власника до іншого. Судебник установив термін переходу – за тиждень до Юрієва дна (26 листопада за старим стилем) і тиждень потому – з деяким збільшенням «постоялого» (грошовий збір із селян під час відходу від землевласника). Дія статті поширювалося також на щойно приєднані землі. Посилювалася влада феодала над селянами. Судебник встановив тверді покарання для «лихих людей», обвинувачуваних у «розбоях».

  • оформлення Приказів.

У 1550–х рр. оформилися центральні органи управління – Прикази. У кожному з них зосереджувалася певна галузь управління: Помісний приказ завідував помісним землеволодінням феодалів; Розрядний – призначав воєвод, визначав дворянську платню, збирав боярське ополчення; зовнішньою політикою займався Посольський приказ; Розбійний приказ розшукував і судив «лихих» людей; керівники Приказів призначалися царем. Усе діловодство вели дяки, які за походженням зазвичай були з дворян. Суттєве значення боярської аристократії в центральному управлінні знизилося.

  • реформування місцевого управління.

Перетворення торкнулося і місцевого управління. У середині 50-х рр. XVІ ст. була ліквідована система боярських кормлінь – спосіб утримання посадових осіб (намісників) за рахунок місцевого населення. З дворян обиралися губні старости, у руках яких зосереджувалися управління і суд на місцях там, де було відсутнє дворянське землеволодіння, з посадського населення і чорносошних селян обиралися земські старости.

  • військові реформи.

У 50-х рр. XVІ ст. були проведені військові реформи. З нетяглих людей (звільнених від податків і таких, що не відбувають повинностей на користь держави) були створені піхотні стрілецькі полки, що поклало початок організації постійного війська. Стрільці озброювалися за рахунок держави вогнепальною зброєю (пищалями), були одягнені в сукняні каптани, оброблені поперек грудей шнурами. На голові носили гостроверхі сукняні шапки з хутряною опушкою. За службу стрільці одержували хлібну, грошову і земельну платню. У 1556 році уряд видав Уложення про службу, відповідно до якого всі поміщики і вотчинники несли обов’язкову військову службу, починаючи з 15-літнього віку. У середині XVІ ст. Іван ІV створив особисту гвардію – «Обрану тисячу» (1070 дворян), що повинна була стати опорою самодержавної влади. Були прийняті заходи для посилення артилерії. За Івана ІV вперше в історії російських збройних сил з'явилися у військах інженерні частини, що будували фортеці і рухливі облогові вежі, а також мінери-підривники.

  • скликання Стоглавого собору.

Тому 1551 р. з ініціативи царя і митрополита був скликаний церковний Собор, який дістав назву «Стоглавого» (його постанови складалися зі ста глав). На Соборі, крім вищого духівництва, були присутні служиві люди. Іван ІV хотів заручитися підтримкою церкви в проведених ним реформах і доповнити заходи щодо централізації держави відповідними реформами церкви. Він звернувся із закликом схвалити Судебник та інші реформи і поставив ряд питань з «виправлення» церковних справ. Собор засудив багато пороків у поводженні церковників і вжив заходів з наведення порядку в їхньому оточенні. Було продовжене формування єдиного пантеону російських «святих» з метою викорінювання місцевого сепаратизму в церковній організації. Був досягнутий компроміс із питання про церковне землеволодіння: землі, придбані церквою після Собору, поверталися колишнім власникам, а надалі придбання і продаж землі повинні були відбуватися тільки з царського дозволу. Лихварство як у грошовій, так і в натуральній формі було церковникам заборонено.

Висновок: зміцнення Московської держави, посилення військової могутності, економічних і політичних позицій дворянства

 

Робота з підручником

Реформи Івана IV Грозного

  1. У 1549 р. – скликав перший в історії Московської держави Земський собор – станово – представницький орган влади;
  2. Сформував систему центральних органів виконавчої влади – приказів, що відали галузевим управлінням;
  3. У  1550 р. ухвалив новий Судебник;
  4. Перехід селян від одного власника до іншого дозволявся тільки у Юріїв день;
  5. Ліквідовано систему «кормлінь», коли намісники замість платні «кормилися» з підлеглих територій;
  6. На більшості території владу намісників замінено на виборні земські установи, які очолювали губні старости і міські голови;
  7. Замість дворянського ополчення сформоване постійне стрілецьке військо, оснащене як холодною, так і вогнепальною зброєю;
  8. Сформовано «Вибрану тисячу» — особисту гвардію зі столичного дворянства для виконання особливо важливих завдань;
  9. Встановлено єдиний порядок військової служби для бояр і дворян;
  10. Податкова реформа: проведено перепис земель, ведемо податки на армію, викуп полонених, поштову службу, будівництво фортець.
  11. Запроваджено єдину грошову одиницю – московський карбованець.

Учитель. У грудні 1564 р. Іван IV, завантаживши на санки ікони та хрести, посуд, одяг, державну скарбницю, з усією родиною виїхав із Москви за 100 км. В Александрову слободу. Цілий місяць від царя не було жодної звістки, москвичі почали хвилюватися. Нарешті цар відіслав грамоти, у яких звинувачував бояр у зраді, тому через них залишив правління. Народ, якому також прочитали ці грамоти, «слізно» просив митрополита вмовити царя повернутися. Той погодився за умови, що він буде судити й карати зрадників сам, без Боярської думи. Крім того цар забажав, щоб йому виділили в особливе володіння частину державних земель – опричнину.

Опричнина (1565-1572)

Значення терміну за словником Ожегова:

1)частина держави, яка знаходиться в безпосередньому управлінні царя.

2) спецвійська того часу.

3) за часів давньої Русі: земельний наділ вдові князя.

Період отримав назву «опричнина» (1565—1572 рр.). Держава була поділена на земщину (управляло земство) та опричнину (управляв цар). Було сформоване опричне військо (6 тис. осіб) на чолі з Малютою Скуратовим, почався період терору.

Цар указав, які вулиці в Москві, міста, повіти й волості в країні відходять до опричини. На  цій території він улаштував особливий опричний двір з особливим управлінням. Решта території називалася земщиною та залишалася під владою Боярської думи. Стало в державі дві землі, дві влади, але обидві перебували під пильним поглядом самого царя. Так Іван Грозний почав криваву боротьбу за зміцнення своєї влади в державі.

Спочатку загін опричників налічував близько тисячі відібраних Іваном Грозним вірних йому людей. Крім дворян тут були й знатні вельможі. Кількість опричників зростала, але постійною опричною гвардією Івана IV Грозного було 300 осіб. Із них цар створив щось на кшталт чернечого ордена. Цих відбірних головорізів він став називати «іконами», а себе «ігуменом» .

Учитель. Опричина призвела до масових репресій проти населення та посилення самодержавства, абсолютної влади царя. Крім цього опричина призвела до занепаду сільського господарства та суттєво послабила південні кордони держави.

Причини введення

  • боротьба із залишками удільної старовини;
  • вади психіки Івана Грозного;
  • відмова від радників;

Основні заходи опричнини:

1.Московське царство поділялось на земщину і опричнину

  1. Створення опричного війська, з т. п. званих «худородних дворян»
  2. Обкладення земщини 100 тис. податком

« повернутися

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень