A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Божківський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІI ступенів - дошкільний навчальний заклад"
Кролевецької районної ради Сумської області

03.04.2020

Дата: 03.04.2020 11:50
Кількість переглядів: 76

Зарубіжна література. Третє квітня. Класна робота.

Диспут: ваше особисте ставлення до вчинку Нори.

Сьогодні останній урок з блоку про Ібсена і про Нору. Ми повинні були б урок провести у формі диспуту – такої собі «культурної суперечки» - коли беруть факт, і аналізують його з різних боків, аргументуючи його правильність чи помилковість. Отже, диспут ми провести не можемо, тому пропоную вам написати повноцінний твір на подану тему. Не десять речень, а твір!, з доводами і спростуваннями, з висловленням власної точки зору та власних бачень вирішення проблеми.

Перш ніж розпочати роботу, пропоную вашій увазі переглянути відео – бук трейлер до твору за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=opd4yFFmgi4

А також перечитати статтю критика, яку я подаю нижче.

Початок твору: Колишня пустотлива дівчина стає матір'ю трьох дітей, але довго ще позбавлена самостійності, дорослості: радіє іграшкам, розвагам, будує під керівництвом чоловіка своє гніздечко, мало замислюючись над законами буття й суспільства. Зізнається ж вона, що мало розуміє Біблію, що мало навчалася моральних законів. її влаштовує роль іграшки, «білочки», «жайворонка», напівдружини, напівдитини, за яку чоловік вирішує все на світі, навіть фасон карнавального костюму й танок.

Але коли важко захворів чоловік і самому існуванню сім'ї та подружньому щастю загрожувала небезпека, а чоловік, заради свого спокою, просто відійшов від вирішення важливої проблеми — де взяти грошей, Нора бере відповідальність за сім'ю на свої тендітні плечі. Саме вона у скрутну годину в короткий термін виявляє себе як ділова жінка і більше того — тримає борг у таємниці, щоб зберегти спокій у домі. І все це в той короткий термін, коли хворіє чоловік, вмирає в далекому місті батько, народжується третя дитина... Вона блискуче впорується з фінансовим боком справи: у визначений термін сплачує борг, обмежуючи себе в усьому, знову-таки зберігаючи спокій у сім'ї. Нора, мовби граючись, усуне всі перешкоди, тому що сім'я в її розумінні — це невразлива фортеця. 

І РАПТОМ — З ОЧЕЙ ЗЛІТАЮТЬ СЯЮЧІ ОБОЛОНКИ: Хельмер байдуже сприймає звістку про смертельну хворобу друга, злякавшись шантажу, в усьому звинувачує Нору, погрожуючи відібрати дітей. Відчувши загрозу вигнання, самотності, глибину зради, жінка відчула й власну силу — вона зможе вистояти, зможе почати життя спочатку. Гідно відмовившись від допомоги й підтримки Хельмера, залишивши дітей у домі батька під наглядом її старої няні, Нора від'їжджає у місто її дитинства. Це — не зрада дітей, як може здатися на перший погляд, це — реальна турбота про них дорослої людини, що живе вже не в ляльковому домі, а в реальному житті.

Нора усвідомлює, що завжди була іграшкою у чужих руках. Але бути веселою і розважати когось — це не означає бути щасливою. Щоб виховати в собі дійсно вільну людину, яка поважає себе, їй потрібно скинути маску «ляльки», стати самостійною, і для цього вона вирішує піти із дому Хельмера. Події, зображені у драмі, не роблять Нору іншою, а лише виявляють приховані раніше риси її характеру і примушують по-новому подивитися на своє місце у родині і на саму себе. Нора — справжня сильна особистість, яка безкомпромісно бореться за свою свободу. Тому фінал п’єси залишається відкритим — Нора ще не перемогла, але перемога вже близька. Можливо, станеться «диво», і Торвальд зможе внутрішньо змінитися, повернути Нору і створити з нею справжній — не «ляльковий» дім.

Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір'ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п'єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори.

На докори чоловіка: «Яка невдячність! Чи ти не була тут щаслива», — Нора відповідає: «Ні, тільки весела. Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, а діти були моїми лялечками». Вона запитує чоловіка, чому той не захистив її. Хельмер щиро дивується: «Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?» — «Сотні тисяч жінок жертвували, — заперечує Нора і з гіркотою додає: — Мені стало ясно, що всі ці вісім років я жила з чужою людиною».

Голосно лунає стукіт зовнішніх дверей, що грюкнули за Норою... Так Ібсен і його героїня розвінчали міф про щасливу буржуазну родину. 


« повернутися

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень